Східноєвропейська вівчарка та німецька вівчарка – основні відмінності, порівняння та вибір породи

Відмінність німецької вівчарки від східноєвропейської вівчарки можна помітити навіть неозброєним оком. Основними ж вважається те, що ці дві породи були виведені зовсім у різний час і для різних цілей. Крім решти різниці між цими собаками виявляються у зовнішності і характері тварини.

Історія виникнення порід

Згідно з описами, німці були виведені наприкінці дев`ятнадцятого століття. Сталася ця знаменна подія на території сучасної Скандинавії. Після їх виведення представники стали стрімко набирати популярності, особливо це стосується територій Німеччини.

Спочатку німців місцеві жителі використовували в пастуших цілях, а згодом стали залучати до службово-розшукової роботи. Протягом усіх наступних років ці собаки ніколи не розчаровували своїх власників. Зараз вони, по праву вважаються найкращими псами у своїй справі.

Східноєвропейська вівчаркаабо як її ще прийнято називати ВЕО, була виведена у ХХ столітті. Насамперед виводити цей вид стали внаслідок того, що німці погано переносили деякі кліматичні умови, наприклад, такі як холод Крайньої Півночі та спеку східних районів, тоді ще Радянського Союзу. Саме це і спонукало селекціонерів до роботи над виведенням нового різновиду, який би був витривалим і сильним.

Для виведення більш витривалого вигляду селекціонери почали схрещувати німецьких вівчарок із лайками та кавказцями. Саме завдяки такій роботі та змішанню була виведена нова порода, яка відрізнялася більшими розмірами, зовнішніми даними та характеристиками, а також здатна виконувати розширене коло обов`язків.

Основні відмінності

Якщо порівнювати між собою німецьку та східноєвропейську породи, то відмінності однієї від іншої можна помітити відразу ж. Візуально можна визначити, що ВЕО значно важче та більше порівняно з німецькими представниками. Така відмінність впливає насамперед на витривалість і швидкість тварини, а також на працездатність.

Наприклад, якщо порівнювати вівчарок за даними характеристиками, то німецька вівчарка відрізняється від східноєвропейської і може дати фору при тривалій роботі за слідом, а ось ВЕО навпаки вважається швидшою на тривалих дистанціях та високих швидкостях, ніж німецька.

Крім усього іншого німці вважаються більш галасливими та рухливими. Також до відмінностей цих вихованців можна віднести те, що східноєвропейські пси порівняно пізно дозрівають.

Незважаючи на певні відмінності, ці два різновиди користуються в даний час величезною популярністю, яка пояснюється, перш за все, тим, що обидві ці породи відрізняються від усіх інших прекрасним характером, універсальністю, розумом і здатністю до дресирування.

Характер та дресирування

Основні відмінності вео та німецької вівчарки полягають не лише у зовнішності, а й в особливостях характеру. У представників цих двох популярних видів зовсім різний темперамент, а також сприйняття та відношення до процесу дресирування.

Так як німці виводилися спеціально для вівчарських цілей, то цим собакам щеплювалися виключно відповідні звички. Ці пси відрізняються дуже доброю витривалістю, рухливістю, можливістю довго тримати слід і пробігати на великі відстані. Цуценята цього виду стануть ідеальними друзями будь-якій гіперактивній дитині або ж людині, яка займається енергійними видами спорту або веде активний спосіб життя.

Що стосується дресирування цих домашніх тварин, то німці чудово піддаються навчанню та сприймають процес як цікаву гру. Саме завдяки цьому багато представників породи досягають великих висот, навіть у найскладнішому та професійному навчанні.

Що стосується східно-європейського виду, то ці пси відрізняються витримкою та спокоєм. При цьому порівняно менш енергійні та врівноважені вео чудово підходять для охорони та життя з людиною, яка веде помірний спосіб життя. В даний час саме вео віддаються перевагу для служби в прикордонних військах, а також цих псів вибирають як поводири, так як вони крім іншого ще й відрізняються стабільною психікою.

Якщо порівнювати яка вівчарка краще за німецьку чи східноєвропейську стосовно людей, то в даному питанні різниця між ними зовсім непомітна. Обидві ці собаки є дуже дружелюбними абсолютно до всіх навколишніх людей. Також не доставить праці та дресирування вео, але на відміну від німців вони сприймають процес виховання не як гру, бо як справжню та відповідальну роботу. Тому займатися вихованням вео може навіть недосвідчений заводник.

Незважаючи на те, що ці два різновиди мають певні подібності, все ж таки для виступів на змаганнях віддається перевага саме німецьким. Це пояснюється, перш за все, тим, що східноєвропейські відрізняються флегматичним і спокійним характером.

Порівнюючи східноєвропейську та німецьку за характером, сказати точно хто з них кращий, та чи інша досить проблематично, тому що кожна людина підбирає собі вихованця виходячи зі своїх індивідуальних уподобань.

Зовнішній вигляд та забарвлення

Якщо перед вами став вибір, якої породи придбати вівчарку, то точно сказати, що краще зробити досить проблематично, тому що східноєвропейські та німецькі представники мають певні особливості, які підійдуть кожній людині у кожній окремій ситуації.

Що стосується зовнішніх відмінностей, то ці дві породи відрізняються спиною, наприклад, у німецької вівчарки вона має невеликий дугоподібний вигин, а у вео вона абсолютно пряма.

Зверніть увагу! Суки східноєвропейських вівчарок відрізняються порівняно більшими розмірами порівняно з кобелями, чого не можна зустріти більше в жодної породи собак.

Є відмінності у представників цих видів та під час бігу. Вони полягають у тому, що німець у цей час більше нагадує рись, а у вео біг розгонистий. Що стосується забарвлення, то в цьому питанні відмінності не завжди видно, так як представники того і іншого різновиду можуть бути чорного або зонарного забарвлення, тому щоб відрізнити їх все ж таки не слід покладатися на забарвлення.

Нинішнє становище представників цих порід

Як відрізнити цих вівчарок один від одного ми з вами вже з`ясували, тепер давайте розберемося, яке становище вони займають на світовій арені.

Щодо німців, то вони в даний час отримали широке визнання світової громадськості та користуються величезною популярністю. Саме тому по країні існує безліч клубів і розплідників, які займаються розведенням саме цих тварин, тому придбати собі цуценя зовсім не складно.

Представникам східноєвропейської породипощастило суттєво менше, адже навіть незважаючи на популярність цих тварин, вони досі не визнані міжнародною федерацією кінологів. Внаслідок цього заводчиків цього виду дуже мало, і знайти цуценя, яке б відповідало всім стандартам досить проблематично.